Досліджено генезу уявлень про українську національну ідею у поглядах І. Франка під кутом зору з'ясування закономірностей становлення суспільної свідомості.

Досліджено феномен соціальної міфології за умов сучасного суспільства. Розглянуто ознаки та функції міфу; проаналізовано вивчення міфології як одного із факторів соціальних змін та як важливого елементу в системі соціальних технологій.

Вивчено особливості функціонування та роль культури як ціннісну складову частини у структуруванні соціального простору. Проаналізовано пошук ефективних та оптимальних ціннісних орієнтацій, що сприяють прогресивному соціокультурному поступу. Розглянуто соціальні функції культури та різні типи цінностей через спектр аксіологічної проблематики.

Проаналізовано глобалізацію як комплекс економічних, політичних, технологічних і культурних процесів. Відстежено їх вплив на основні види життєдіяльності суспільства, встановлення зв'язку між людьми, універсального та всеохоплюючого, особливо взаємовплив з певною локальністю.

Проаналізовано світосприйняття людини архаїчної культури в різних аспектах, в тому числі в аспекті первинної демістифікації ритуалу в міфомисленні.

Проаналізовано феномен сучасних соціальних ризиків і страхів як відповідників певному стану суспільного розвитку.

Проаналізовано основні підходи до періодизації історії української соціологічної думки, відзначено їх сильні сторони і недостатню вмотивованість окремих положень. Викладено авторську концепцію вирішення цієї наукової проблеми.

Висловлено думку, що в епоху організаційних змін особистість менеджера будь-якого рівня перебуває під впливом невпевненості, тривог і страхів, що детермінують суттєві зміни в його поведінкових структурах.

Проанализирована противоречивая природа политического маркетинга как теории и технологии. Рассмотрены различные нюансы этих противоречий и различные проблемы, связанные с применением политического маркетинга.

Розглянуто перспективи та шляхи адаптації соціального капіталу до умов сучасного українського суспільства, особливості якого впливають на процес генерації соціального капіталу.

Виокремлено перелік емпіричних референтів соціальних змін у суспільному просторі сучасного міста відповідно до чотирьох вимірів соціальних змін, а саме: структурного, процесуального, функціонального та мотиваційного.

Зазначено, що проблема ідентифікації середнього класу є важливою та актуальною для сучасної соціології. Додосліджено потребу у чітких засобах такої ідентифікації.

Проаналізовано зв'язок між нововведеннями у суспільстві та освіті, визначено методологічні засади дослідження соціальної детермінації пізнання. Узагальнено практику поєднання традицій та інновацій у процесі викладання соціології освіти.

Обгрунтовано можливості перевірки наявних теорій, пошук нових концептуальних рішень, а також нездатність (або слабка здатність) інструментарію вловлювати специфічні культурні особливості досліджуваних релігійних феноменів.

Здійснено концептуалізацію способу життя, наведено авторське визначення. Виокремлено структуру способу життя як системи соціальної дії та внутрішні характеристики способу життя як соціального феномена.

Наведено теоретичне та методологічне підгрунтя дослідження політичної участі. Обгрунтовано вимірювання політичної участі через авторську концептуалізацію.

Наведено результати репрезентативного соціологічного дослідження щодо соціальних та ідейно-політичних орієнтацій сучасної студентської молоді. Визначено залежність між прихильністю до певної політичної ідеології та соціальним самопочуттям молоді.

Мета дослідження - оцінка якості підготовки вчителів у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Розглянуто поєднання методів анкетування та фокус-груп під час опитування випускників та їх роботодавців. Проаналізовано одержані результати та окреслено коло подальших дослідницьких проблем, пов'язаних із вивченням якості надання освітніх послуг.

Досліджено проблему формування поліетнічності сучасного українського суспільства, проаналізовано самопочуття єврейської громади на тлі поліетнічності сучасного українського міста. Досліджено об'єктивні показники інтегрованості членів громади у соціальний простір: рівень освіти, сфера їх професійної зайнятості та статусні позиції у професії, особливості соціальної самоідентифікації.

Надано аналіз ціннісного портрету потенційних "академічних емігрантів" сучасного українського мегаполісу. Для підкреслення особливостей ціннісного портрету цієї групи студентства проведено компаративну дослідницьку стратегію, порівнюючи приналежність потенційних "академічних емігрантів" такого мегаполісу, як Харків та українських студентів в цілому, до кластерів, побудованих за ціннісною диференціацією.